Дух закладу живе не на папері, не в стінах,
а в характері більшості педагогів,
і від них приходить до характеру вихованців"
К. Д. Ушинський
Освітня програма Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №31 "Барвінок" Камянської міської радисвітня
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/metodist/metodist.pdf
ПЕДАГОГІЧНІ РАДИ
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/metodichna_robota_z_kadrami.pdf
 |  |  |  |
СЕМІНАРИ
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/pidvischen__komp.pdf
 |  |  |  |  |  |
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/pidvischen__komp_2_.pdf
 |  |  |  |
КОНСУЛЬТАЦІЇ
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/konsultaciya.pdf
 |  |  |  |
НИЗКА ЗАНЯТЬ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
СПОРТ-ЗДОРОВ'Я НАЦІЇ
 |  |  |  |  |  |
ІНТЕГРОВАНЕ БІНАРНЕ ЗАНЯТТЯ В ІНКЛЮЗИВНІЙ ГРУПІ "ШКІЛЬНІ РЕЧІ"
 |  |  |  |
СВІТЛОФОРОВА НАУКА
 |  |  |  |
ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ "СКОРО В ШКОЛУ"
МетаЗакріпити знання дітей про школу, працю дорослих; уточнити уявлення про найбільш доступні й необхідні для розвитку їх соціального досвіду види праці дорослих; простежити взаємозалежність у роботі людей різних професій; вправляти в умінні читання, складання слів, відгадувати загадки; збагачувати зміст ігор по темі: "Школа", "Бібліотека", "Кухар"; навчати самостійно розподіляти ролі; познайомити дітей зі шкільними правилами; виховувати інтерес до школи і бажання вчитися.
 |  |  |  |
ПРОВЕДЕННЯ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЕЙ МІСТА ДНЗ
 |  |  |  |
ДЕНЬ ДОБРОТИ
 |  |  |  |  |  |
Основні завдання діяльності колективу
ВІТАЄМО З АТЕСТАЦІЄЮ
 |  |  |  |
Атестаційні документи
Про склад атестаційної комісії та проведення атестації педагогічних працівників ДНЗ-ЦРД №31 у 2020 році
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/nakaz1_pdf_io_.pdf
Про затвердження списків педагогічних працівників, які підлягають атестації у 2020 році
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/nakaz_2.pdf
Робочий план атестаційної комісії Ι рівня
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/dodatki_nakaz_1.pdf
Інформація про педагогічних працівників ДНЗ-ЦРД №31 які атестуються при департаменті з гуманітарних питань Кам’янської міської ради у 2020 році
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/spiski.pdf
Зведена таблиця по атестації 2020 року ДНЗ-ЦРД №31 Кам'янської міської ради
http://dnz-zpd31.klasna.com/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/zvedena_tablicya.pdf
Інклюзивна освіта - перспектива нова.
Хоч різні можливості - рівні права!
Кожна дитина - це цілий світ,
Освіта, повага і рівність для всіх!
 | "ВСІМ ДІТЯМ - РІВНИЙ ДОСТУП ДО ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ" |
І нтегроване бінарне заняття в інклюзивній групі "Шкільні речі"
 |  |  |  |
Одним з основних пріоритетів розвитку сучасної освіти є забезпечення
Семінар-практикум для вихователів "Формування психологічної готовності до взаємодії ООП та їх сімями в умовах ДНЗ".
/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/seminar_pdf_io_.pdf
 |  |  |  |
 | Особливості впровадження інклюзії в дошкіллі Перший етап введення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загальноосвітнього простору здійснюється в дошкільному закладі. Включення таких дітей у педпроцес дитсадка змінює насамперед установки дорослих: у всіх дітей є особливості, а не тільки у дітей з особливи¬ми освітніми потребами. Дотепер у педагогічній практиці цим особливостям не завжди приділялася належна увага. Особливості “особливих" дітей не помічати неможливо — доводиться змінювати педпроцес, щоб професійно розв’язувати проблеми їх освіти разом з іншими. Водночас, створюючи спеціальні особливі умови для “особливих” дітей, порушуємо принцип рівних прав для інших вихованців. Тому маємо навчитися працювати, враховуючи індивідуальні особливості кожного. За такого підходу педагогіка змінюється в цілому: вона стає інклюзивною, не тільки в тому сенсі, що “особливі” діти мають бути включені в уже вибудуваний процес трансляції знань, умінь та навичок дітям, які розвиваються нормально, а й у тому, що освіта з урахуванням індивідуальних відмінностей дітей потребує створення нових форм та способів організації освітнього процесу. Тут потрібний постійний творчий пошук, внесок від кожного. До педпроцесу залучаються всі його учасники — педагоги, батьки, діти, адміністрація. Розглянемо основні принципи дошкільної інклюзивної освіти. Принципи дошкільної інклюзивної освіти • Принцип індивідуального підходу пе¬редбачає вибір форм, методів і засобів на¬вчання та виховання з урахуванням індивіду¬альних освітніх потреб кожної дитини в групі. Індивідуальні програми розвитку ґрунтуються на діагностиці функціонального стану дитини й припускають вироблення індивідуальної стратегії розвитку конкретного вихованця. Індивідуальний підхід передбачає не тільки увагу до потреб дитини, але й надає їй самій можливості реалізувати свою індивідуальність. • Принцип підтримки самостійної активності дитини. Реалізація цього принципу дає змогу формувати соціально активну особистість, яка є суб’єктом свого розвитку та соціально значущої діяльності. Якщо активність-цілком прерогатива дорослих, формується так звана “навчена безпорадність” — феномен, коли дитина очікує зовнішньої ініціативи, сама лишаючись пасивною. Це стосується і батьків дітей з особливими потребами. Батьки можуть сподіватися на допомогу або активно домагатися пільг від держави, ігноруючи власні можливості участі у соціальному житті. • Принцип активного залучення в освітній процес усіх його учасників передбачає створення умов для розуміння та прийняття одне одного з метою досягнення плідної взаємодії на гуманістичній основі. Інклюзія — активне включення дітей, батьків і фахівців у спільну діяльність. • Принцип міждисциплінарного підходу. Різноманітність індивідуальних характеристик дітей диктує необхідність комплексного, міждисциплінарного підходу до методів та засобів виховання й навчання. Фахівці (вихователь, логопед, соціальний педагог, психолог, дефектолог, за участю старшого вихователя), що працюють у групі, регулярно здійснюють діагностику дітей та складають в результаті обговорення освітній план дій, розрахований як на конкретну дитину, так і на групу в цілому. • Принцип варіативності в організації процесів навчання і виховання. Включення в інклюзивну групу дітей з різними особливостями розвитку передбачає наявність варіативного розвивального середовища, тобто відповідних розвивальних та дидактичних посібників, засобів навчання, безбар’єрного середовища, варіативної методичної бази та здатність педагога до застосування різноманітних методів і засобів роботи як загальної (дошкільної), так і спеціальної педагогіки. • Принцип партнерської взаємодії із сім’єю. Завдання фахівця — встановити довірчі партнерські взаємини з рідними дитини, домовитися про спільні дії, уважно ставитися до їхніх запитів. • Принцип динамічного розвитку освітньої моделі дошкільного закладу. Модель дитсадка, включаючи нові структурні підрозділи, фахівців, розвивальні методи і засоби, може змінюватися. На жаль, доводиться констатувати: нині мало хто в нашій країні готовий до повноцінного впровадження моделі інклюзивної освіти через недостатню кваліфікацію кадрів, відсутність нормативної бази, досить високу витратність процесу. Тож сучасний етап слід розглядати як перехідний і рухатися дуже обережно, обмірковуючи кожний крок, аналізуючи умови та добираючи оптимальні засоби для реалізації інклюзії у практиці. |
 | Стартові умови для інклюзивної освіти сьогодні На сучасному етапі становлення інклюзивної освіти важливо спиратися на досвід інтегративної освіти, на спеціалізовані заклади, які накопичили досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, оскільки тут працюють фахівці, створено спеціальні умови та методики, орієнтовані на врахування індивідуальних особливостей дітей. Ці заклади треба розглядати як ресурс для тих, хто хоче включитися в інклюзію. Варто продумати спеціальні заходи з налагодження взаємодії між загальноосвітніми та спеціалізованими закладами. Розглянемо можливі на сьогодні варіанти впровадження інклюзії у дитсадках різних типів. Дитячий садок компенсуючого типу заклад, який відвідують діти однієї категорії, працюють фахівці, є спеціально організоване предметно- розвивальне середовище. Для реалізації інклюзивної практики в такому закладі можливі різні форми соціальної інклюзії-створення на базі садка додаткових освітніх послуг, які можуть відвідувати діти вікової норми; залучення родин, у яких є діти з особливими потребами, до соціальних програм міста (відвідування театрів, музеїв, цирку, організація конкурсів, фестивалів, створення дитячо-батьківських клубів тощо). Дитячий садок комбінованого типу-заклад, у якому виховуються діти різних категорій і діти вікової норми, працюють фахівці, є спеціально організоване предметно-розвивальне середовище. У дошкільних закладах такого типу можна створювати комбіновані групи — аналог інклюзивних груп, законодавчо визначивши для них штати, фінансування, освітні програми. Всі інші дії з реалізації інклюзії можна чинити за аналогією з дошкільним закладом компенсуючого типу. Дитячий садок, у якому діють спеціальні служби (Лекотека, Служба ранньої допомоги, Консалтинговий центр). У такому закладі фахівці працюють з дітьми різних категорій, створено відповідне предметно-розвивальне середовище. Інклюзія реалізується через створення варіативних умов для різних дітей: індивідуальні форми роботи з дітьми, дитячо-батьківські групи, консультації батьків, групи для батьків, дитячі групи як короткочасного, так і 10, 12, 14-годинного перебування. У закладі має бути забезпечений медико-психо-логопедагогічний супровід дітей та їхніх батьків силами залучених до служб відповідних фахівців. Масовий дошкільний заклад, у якому є групи розвитку “Особлива дитина”. У спеціальних групах, як передбачено штатним розписом, працюють фахівці з дітьми різних категорій. Дошкільні заклади з групами розвитку “Особлива дитина” подібні за моделлю до закладів зі службами, оскільки також пропонують різні освітні послуги залежно від освітніх потреб “особливих” дітей. Істотно, що для таких груп передбачені фахівці, здатні забезпечити освітні потреби “особливих” дітей. Інклюзія передбачає участь дітей у спільних заходах, взаємні відвідування груп дітей, об’єднання дітей на заняттях з додаткової освіти в підгрупах. Дитсадки, в яких відкривають інклюзивні групи, можуть брати у штат фахівців, які забезпечуватимуть освітні потреби “особливих” дітей. Сама інклюзивна група має реалізовувати різнорівневі освітні програми та програми із соціалізації дітей. Дитячі садки, де є по двоє-троє дітей з особливими потребами, але які за складом не можуть відкрити інклюзивні групи, можуть скористатися послугами фахівців психолого-педагогічних, медико-соціальних центрів, фахівців спеціалізованих дошкільних закладів, які забезпечать консультування з питань діагностики та складання освітніх планів для дітей з особливими потребами. |
 | Створюємо інклюзивний дитячий садочок Інклюзивний дошкільний навчальний заклад — заклад освіти, що забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує освітні програми, середовище, методи та форми навчання, використовує наявні ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг, створює позитивний клімат. Для прийняття рішення про розгортання інклюзивної практики в освітньому закладі слід вивчити наявні для цього умови. Умови створення інклюзивного дошкільного закладу • Наявність родин з дітьми, що мають особливі по¬реби, згодних прийти в дошкільний заклад. • Психологічна готовність керівника і колективу закладу до інклюзії—ознайомлення з основними цінностями, цілями та методиками організації інклюзивної практики та підтримка їх. • Наявність відповідних фахівців (дефектологів, психологів, логопедів, тьюторів) або домовленості про психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами фахівцями з центрів психолого-педагогічного розвитку та корекції, психолого-педагогічної та медико-соціальної допомоги. • Наявність спеціальних умов для навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями здоров’я, в тому числі безбар’єрного середовища. • Можливість підвищення кваліфікації педагогів. Після прийняття рішення розгортається інноваційна педагогічна діяльність, яка передбачає обов’язкові процедури: усвідомлення цінностей, постановку цілей, добір та створення засобів і методів, оцінку результатів та корекцію діяльності. Головна мета дошкільного закладу, що впроваджує інклюзивну освіту, забезпечити умови для спільного виховання і навчання дітей з різними психофізичними особливостями розвитку. Завдання інклюзивного дошкільного закладу • Створення комфортного простору для всіх. • Створення середовища, що сприяє гармонійному розвитку особистості. • Формування толерантного співтовариства дітей, батьків, персоналу та соціального оточення. • Створення педагогічної системи, центрованої на потреби дитини та її сім'ї • Формування міждисциплінарної команди фахівців, які організовують освітній процес. Діяльність проходить у кілька етапів відповідно до поставлених завдань. Перші кроки впровадження інклюзивної практики • Керівник дитсадка приймає рішення про організацію інклюзивної практики в закладі. • Разом з представником від управління освіти керівник аналізує кваліфікацію фахівців, комплектацію предметно-розвивального середовища, освітніх програм і технологій, за якими працює заклад, на відповідність їх умовам реалізації інклюзивних цілей. • Керівник обговорює з педколективом основні цілі, цінності та принципи інклюзії, перспективний та поточний плани дій колективу, визначає робочу групу та координатора з організації інклюзивної практики в ДНЗ. • Координатор або представники робочої групи проводять зустрічі з комісією з комплектування для визначення дітей з особливими освітніми потребами, які приходять до дитсадка, і для отримання рекомендацій від психолого-медико- педагогічної комісії. • За наявності в закладі консалтингового центру проводиться первинний прийом дітей з особливими потребами для діагностики та розробки рекомендацій. • Робоча група (це можуть бути фахівці Консалтингового центру разом з педагогами) на основі рекомендацій, отриманих від психолого-медико- педагогічної комісії, і за результатами діагностики, проведеної фахівцями садка, затверджують освітній маршрут для дітей з особливими потребами в дошкільному закладі (Лекотека, Служба ранньої допомоги, група розвитку “Особлива дитина”, інклюзивна група, додаткові заняття з фахівцями), розробляють індивідуальний освітній план. • Керівник вибирає команду фахівців для обслуговування інклюзивної групи. • Педагоги розробляють заходи з адаптації дітей групи до приходу дітей з особливими потребами. • Керівник, педагоги та фахівці проводять зустрічі з батьками вихованців з особливими потребами та з дітьми вікової норми для роз’яснення та узгодження нових умов. • Керівник підписує договір з батьками вихованців. • Робоча група визначає параметри діагностики дітей в адаптаційний період. • Педагоги складають розклад та розпорядок дня. Якщо дитсадок прийняв рішення включити в освітній процес дитину з особливими освітніми потребами, то передусім слід скласти освітній проект, у якому враховуватимуться особливості дитини та плануватимуться зміни освітнього середовища. Якщо в малюка порушено фізичну сферу, планується весь маршрут його пересування по закладу, всі режимні моменти та їх забезпечення (відвідування туалету, сидіння за столом, прогулянки, рухові заняття), плануються педагогічні дії з організації навчання та взаємодії дитини з іншими дітьми. Якщо порушення в дитини пов’язані з емоційно-вольовою сферою, продумуються дії вихователя щодо узгодження способів управління групою та залучення новачка до дитячої спільноти. Якщо в дитини порушення розумової сфери потрібні добре продумані програма з розвитку та корекції, яка відповідає можливостям дитини, і форми узгодження та організації різнорівневих програм на заняттях у групі. Дуже важливо, щоб вихователі освоїли індивідуальний підхід, який застосовують у своїй професійній діяльності фахівці (психологи, логопеди, дефектологи). Для цього педагогів слід навчати на курсах професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації, створити в дошкільному закладі міждисциплінарні команди фахівців. Подальші кроки в організації інклюзивної практики • Розробка концепції організації інклюзивної практики, що включає основні цінності й технології їх реалізації. • Розробка освітньої програми з урахуванням державних вимог та особливостей інклюзивного процесу. • Створення методичного забезпечення освітнього процесу. • Запровадження варіативних форм реалізації інклюзивної освіти. • Підвищення професійної кваліфікації педагогів та фахівців. • Створення міждисциплінарної команди педагогів та фахівців для розв’язання завдань індивідуальної та групової діагностики й розробки індивідуальних і групових освітніх планів. • Створення предметно-розвивального середовища. • Розробка нової структури управління інклюзивним закладом. • Налагодження партнерських взаємин з усіма учасниками освітнього процесу. • Створення мережевої взаємодії з організаціями-партнерами. Сьогодні вже є певні досягнення щодо впровадження інклюзивної практики, що свідчать про комплексні зміни у демократизації вітчизняної системи освіти загалом та покращенні життя дітей з особливими потребами та їхніх сімей зокрема. |
 | Переваги інклюзивної освіти в дошкільному закладі В інклюзивних групах діти з особливими освітніми потребами залучені до навчального процесу. Вони спілкуються з однолітками, знаходять друзів, стають відкритими та почуваються впевненіше. Долучаються до спільних ігор та творчих занять. Це все сприяє мовному, когнітивному, соціальному та емоційному розвитку. Діти з типовим розвитком навчаються толерантності, вмінню співчувати, допомагати, підтримувати. А вихователі та фахівці краще розуміють потреби та особливості дітей, отримують новий досвід, оволодівають різними педагогічними методиками. Тому переваги є для всіх. Успішне перебування в інклюзивних групах є чудовим початком для подальшої освіти. |
 | Роль сімї в процесі інтенрування дитини з особливими потребами в соціо-культурне середовищеди батькам Важлива роль у процесі соціального інтегрування дитини з порушеннями психофізичного розвитку відводиться сім’ї, яка в ідеалі виступає одним із основних факторів її «входження» в систему суспільних відносин. Особливості сім’ї, її активності у процесі розвитку й освіти дитини визначає її психофізичний і соціокультурний статус в майбутньому, рівень реабілітаційного та соціально‐ інтеграційного потенціалу, ступінь готовності до інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Сучасна сім’я дитини з порушеннями психофізичного розвитку поряд з традиційними функціями має виконувати і низку специфічних, у зв’язку з наявністю у дитини психічного та (або) фізичного порушення розвитку (абілітаційно‐реабілітаційна, корекційна, компенсаторна). Провідними функціями сім’ї є: відтворююча, виховна, господарсько‐побутова:1. Функція відтворення пов'язана з необхідністю існування людини як біологічного виду. В багатьох країнах Європи, і в Україні також, ця функція переживає кризу: зменшилась кількість шлюбів, знизилась народжуваність, поглиблюється процес старіння населення. Все це зумовило демографічну кризу в Україні. 2. Функція виховання засвідчує, як відбувається процес виховання, які пріоритети йому надаються. Але в часи змін у суспільстві саме сім'я стає механізмом моральної, психологічної підтримки людини. Збереження сімейних традицій – ось що стає головним у періоди історичних випробувань. Саме в сім’ї з’являються і акумулюються родинні цінності, формується історична самосвідомість людини, її гордість за свою родину, свій народ, віра в його майбутнє. В сім'ї закладаються основи виховання та формування майбутньої особистості, через неї передаються нащадкам духовні надбання, життєвий досвід, трудові навички, національний менталітет. 3. Господарсько‐побутова функція безпосередньо пов’язана з попередньою. Зі створенням сім'ї у подружжя виникають зобов'язання одне перед одним. В першу чергу це пов'язано зі спільною трудовою діяльністю у сім'ї. Саме в сім'ї всі починають вчитися відповідальності, й обов'язок кожного члена роботивиконувати певну роботу. Спільне ведення домашнього господарства й економічне забезпечення сім'ї в сучасних умовах обумовлене зміною ролей, які відіграють у ній жінки. Дедалі частіше саме вони перебирають на себе функції годувальника. Незрідка – в сім’ях, які виховують дитину з порушенням психофізичного розвитку. Досліджувачі проблем сімейних стосунків відзначають, що нинішній соціально‐економічний стан в державі призвів до: кризи сім’ї, що спровокувало відчуження між батьками й дітьми; втрати традицій народної педагогіки; низького рівня загальнопедагогічних знань батьків;неповаги й недовіри батьків і педагогів один до одного тощо. Сім’я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на її життєздатність: матеріально‐економічне забезпечення, житлово‐побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально‐психологічний клімат, який впливає на духовність сім'ї, виховання дітей, організацію вільного часу членів родини. Особливої уваги потребують сім’ї, які мають дітей з порушеннями психофізичного розвитку, оскільки саме в таких сім’ях спостерігаються зміни на соціальному, психологічному та соматичному рівнях. Наявні у дитини психофізичні вади призводять до змін у всій сімейній системі. Реалізація батьками виховної функції виявляється утрудненою і потребує допомоги та підтримки з боку різних фахівців медичного та психолого‐педагогічного профілю. Є проблеми і родинного виховання. Сучасна сім’я дитини з порушеннями психофізичного розвитку досить рідко може виступати в якості дієвого фактора її соціального інтегрування. Основними причинами такої ситуації є: низький економічний статус багатьох сімей; відсутність будь‐якої дієвої підтримки з боку держави (в т.ч. просвітницької); негативне соціальне ставлення. Родина з дітьми, що мають особливі освітні потреби – це категорія, яка належить до «групи ризику». Відомо, що кількість психічних (невротично й психосоматичних) розладів у сім’ях з дітьми, що мають обмежені можливості вище вдвічі, ніж у родинах, що не мають дітей – інвалідів. Ці та інші фактори призводять до того, що самі батьки в багатьох випадках створюють перешкоди у реабілітації дітей з обмеженими можливостями. Але й у тому випадку, коли батьки займають більш конструктивну позицію, вони відчувають емоційне перевантаження й мають потребу в особливих знаннях про проблеми здоров’я та розвитку своєї дитини. Сім’я в процесі виховання, соціального інтегрування дитини з особливими потребами зіштовхується з величезною кількістю труднощів. Це і відсутність психолого‐педагогічного супроводу, необхідного медичного лікування, реабілітаційної допомоги дітям тощо. Часом найближчі для хворої дитини люди самі перебувають у стані хронічного стресу, викликаного недугою дитини, обставинами лікування, виховання, навчання, професійного становлення своєї особливої дитини. Все це ускладнює соціальну інтеграцію дитини, що має обмежені можливості в середовище її здорових однолітків. Інклюзія має сприяти залученню батьків до вирішення цих проблем, а батьки, в свою чергу, мають авчатися співробітництву задля максимально комфортного процесу виховання та навчання дитини з особливими потребами. |
 | Відеоматеріал "Виховання у дітей основ правил безпеки життєдіяльності через театралізованну діяльність, казкотерапію, театр, мультфільм." https://youtu.be/G3AO_qahmz0 |
Консультації для батьків з охорони життя та здоров’я дітей на літній період
 |  |  |  |
Світлофорова наука
 |  |  |  |
Тиждень знань безпеки життєдіяльності
 |  |  |  |
«Про вогонь нам треба знати, з ним не можна жартувати»
 |  |  |  |
Бесіда з безпеки життєдіяльності
 |  |  |  |
«Руху правила єдині – поважати їх повинні»
 |  |  |  |  |  |
ТИ І Я - РАЗОМ СПОРТИВНА СІМ'Я
 |  |  |  |
ЛЮБОВ - ЦЕ НАЙНАДІЙНІШИЙ ФУНДАМЕНТ СПОКІЙНОГО ДИТИНСТВА
 |  |  |  |  |
СОНЦЕ, МОРЕ І ПІСОК - ВСЕ ДЛЯ ІГОР ДЛЯ ДІТОК
Літо для дошкільнят
/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/lito_dlya_doshkilnyat_2.pdf
Організація літнього оздоровлення
/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/organizaciya_roboti_v_litniy_period.pdf
Організація методичної роботи в літній період
/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/organizaciya_metodichnoi_roboti_v_litniy_period.pdf
Графік проведення свят та розваг в літній період
/uploads/editor/1774/92438/buhgalteriya/grafik_provedennya_svyat_ta_rozvag_v_litniy_period.pdf
Ігри з водою
 |  |  |  |
На гребні филі
 |  |  |  |
Цікавенки відпочінку
 |  |  |  |
Оздоровлюємося спортом
 |  |  |  |
 |  |  |  |  |
"МЕТОДИСТ-політ думок у безхмар'я до висот.
Це професія душі, це скарбниця знань усіх.
МЕТОДИСТ-учитель, друг і порадник а навкруг:
біля нього стільки світла, що вся творчисть квітами розквітла
МЕТОДИСТ-це в серці стук, працьовитісь вмілих рук
Це методики криниця і майстерності криниця."
ВАС ВІТАЄ ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
 | Колосова Антоніна Юріївна Кваліфікаційна категорія: «спеціаліст ІI категорії» Педагогічний стаж: 6 років Педагогічне кредо: «У вихованні дітей головне, щоб вони цього не помічали» Освіта: вища педагогічна; Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, корекційний педагог. | ||||
 |  |  |  |  | |
Нагородженна грамотами. Отримала сертифікати
 |  |  |  |  |  |  |
| | Досвід роботи Відеоматеріал: "Варіативність використання LEGO - технологій в корекційній роботі з дітьми з порушенням психологічного розвитку" https://youtu.be/2Pv4G3Je-9k |
Зміст методичної роботи обумовлений основними документами про освіту, навчальними планами та програмами, інструктивно-методичними документами державних органів освіти, специфікою, та змістом навчально-виховного процесу.
Метою розвитку освіти на період до 2021 року є: підвищення доступності якісної, конкурентно-спроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки; забезпечення особистісного розвитку людини з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя.
Чим вищий професійний рівень педагогів, тим успішніше розвиватиметься дошкільна освіта. Це можливо за умови самоосвіти кожного педагога з проблем навчання та виховання, самовдосконалення, вироблення індивідуального стилю освітньої діяльності.
Тому метою методичної роботи в ЗДО є підтримка ділового тонусу педагога; допомога в подоланні, труднощів, відкриття шляху до пошуку, ініціативи й творчості. Сучасна методична система вимагає не лише формування педагогічної майстерності, що спрямована на вдосконалення знань, умінь і навичок педагога, а й створення умов для реалізації особистісних функцій педагога, для підвищення рівня його професійного росту, готовності до інновацій, створення індивідуально - авторської педагогічної або методичної систем. При цьому важливо зацікавити педагогів, закласти підґрунтя професійної компетентності. У створенні системи професійного зростання вагому роль відіграє професійна компетентність появу і реалізацію якої можна розглядати в контексті безперервної педагогічної діяльності. Система інноваційної методичної роботи в ЗДО повинна сприяти виробленню у педагогічних працівників позитивного ставлення до інтерактивних технологій навчання, зацікавленості в їх використанні.
Методична робота в закладі дошкільної освіти - це частина роботи з педагогічними кадрами щодо підвищення їх професійної майстерності, надання реальної, дієвої допомоги педагогу у процесі розвитку їхньої майстерності як складової професійних знань, навичок і умінь. Сьогодні методична робота стала життєвою потребою кожного окремого педагога і водночас обов'язковою вимогою суспільства. Методичний кабінет – це центр методичної роботи з педагогічними кадрами нашого дошкільного закладу.
Методичний кабінет закладу дошкільної освіти – є центром методичної допомоги практичним працівникам та поширення науково-психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку.
Методична служба виконує разом з адміністрацією й педагогічним колективом і за їхнім запитом наступні функції:
• забезпечення професійною інформацією;
• організація методичної й науково-дослідної роботи ЗДО;
• підтримка експериментальної роботи педагогів в ЗДО;
• діагностика й аналіз навчально-виховного процесу;
• організація індивідуального консультування й професійної підтримки педагогів;
• допомога педагогам в підготовці до атестації;
• організація підвищення кваліфікації;
• допомога щодо підвищення якості освітнього процесу;
• виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;
• участь і організація семінарів, конференцій, майстер-класів;
• виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;
• допомога, участь у розробці й проведенні експертизи інноваційних програм, методик, навчальних планів;
• методична допомога в проведенні відкритих заходів допомога у проведенні професійних конкурсів.
Завдання методичної служби закладу дошкільної освіти відносно окремих педагогів:
• підвищення рівня володіння педагогічними знаннями;
• вивчення й використання у своїй професійній діяльності сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів і способів успішного навчання й виховання;
• мотивація педагогів до інтересу, потреби у формуванні й удосконаленні вміння займатися творчою педагогічною діяльністю;
• підвищення рівня педагогічної майстерності, у тому числі і педагогічної гнучкості;
• створення умов і сприяння щодо потреби у самоосвіті;
• підвищення рівня психологічної готовності та інформаційної оснащеності вихователя;
• формування й розвиток стійких моральних і професійних поглядів і цінностей;
• вивчення й використання на практиці сучасних способів діагностування успішності розвитку дошкільника, форм, методів і прийомів організації серед дітей дошкільного віку саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення;
• підтримка й супровід педагогів, що розробляють і реалізують авторські програми, методичні рекомендації, посібники;
• інформаційне забезпечення педагогів.
Завдання методичної служби щодо роботи з педагогічним колективом:
• узгодження понять, цінностей, вироблення єдиної педагогічної позиції;
• збереження й підтримка традицій, що не вичерпали себе;
• сприяння створенню й підтримці творчого, конструктивного педагогічного середовища;
• робота з батьками;
• організація та педагогічна й змістовна підтримка інноваційної діяльності педагогів;
• використання різноманітних стимулів, способів і організаційних рішень для підвищення кваліфікації педагогів;
• створення умов для формування, розвитку, об'єктивної оцінки й широкого використання передового педагогічного досвіду;
• організація, стимулювання, сприяння суспільно-педагогічної діяльності педагогів.
