Батьківська сторінка
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ
ДІТЕЙ ДО ЗАКЛАДІВ
Закон України "Про охорону дитинства» (витяг)
Стаття 11. Дитина і сім’я нормативні документів
Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їй замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за
порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом.
Основні засади «Конвенції ООН про права дитини»
(Ратифікована постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991року.) (витяг).
Стаття 2. Держави-учасниці вживають необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання.
Стаття 3. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 6. Держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя.
Стаття 7. Дитина реєструється зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я та набуття громадянства, піклування батьків.
Стаття 8. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню.
Стаття 12. Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини.
Стаття 19. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів.
Стаття 20. Дитина, яка тимчасово чи постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою.
Стаття 27. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Стаття 28. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту.
Стаття 31. Держави-учасниці визнають право дитини відпочинок і дозвілля, право брати участь